Як магія спроможна творити дива, так і реставрація здатна вдихати нове життя у пошарпані часом речі. Магові для роботи потрібна чарівна паличка, а реставратору дерев’яних стільців – шпаклівка, лак і пензлик. Саме з їхньою допомогою реставратор перетворює «гидке каченя» у елегантний витвір мистецтва.
Робота мага викликає захоплення від його можливостей творити неймовірні речі. Проте, коли заглянути за куліси цього процесу, то стає зрозуміло, що насправді це поєднання сучасних технологій, котре спроможна опанувати чи не кожна людина. Те саме стосується й реставрації: на перший погляд, це дуже складний процес, але якщо проаналізувати детальніше, то в його основу покладені наполегливість й ретельність. Отож, якщо у вас є кілька старих добротних дерев’яних стільців не спішіть їх викидати чи шукати майстра з реставрації – проявіть наполегливість і ретельність. Повірте, результат перевершить усі ваші сподівання.
Розпочинаємо реставрацію стільців із видалення старого лакового покриття. Для цього ринок пропонує низку спеціальних рідин, котрі слід лише нанести на лак і вони його розчинять. Недолік такого методу у високій імовірності забарвлення деревини в певний колір (залежить як від хімічного складу самої рідини для видалення, так і від типу лаку). Окрім того, залишкові продукти хімічної реакції можуть негативно впливати на якість нового захисно-декоративного покриття. Щоб цього не сталося їх потрібно видаляти із поверхні деревини. Простіше скористатися перевіреним часом методом – шліфувальною шкіркою. Зернистість останньої підбираємо таким чином, щоб добре знімала старе лакове покриття і не залишала глибоких подряпин на деревині.
Деякі конструкції дерев’яних стільців передбачать застосування металевих з’єднань. Якщо такі є у наших стільцях, то перевіряємо їх на міцність. У разі незадовільного результату (деталі хитаються) пробуємо докрутити елементи металевого з’єднання. Коли з тих чи інших причин зробити це не можливо – міняємо старе з’єднання на нове (доведеться докласти трішки наполегливості, щоб знайти сучасний аналог).
Далі переходимо до детальнішого огляду, а саме, виявлення тріщин в деревині. Щоб усунути виявлені тріщини використовуємо високоякісну АКРИЛОВУ ШПАКЛІВКУ ДЛЯ ДЕРЕВИНИ ТМ VIDARON. Вона містить скипидар, який сприяє дуже хорошій адгезії шпаклювальної маси до деревини, а спеціально підготовлене кварцове борошно надає їй необхідної міцності та полегшує подальшу обробку. Шпаклівку у тріщини наносимо металевим шпателем. Цю ж шпаклівку використовуємо й для вирівнювання вм’ятин (якщо такі є). Після висихання шпаклівку зачищаємо шліфувальним папером і приступаємо до наступного етапу – кінцеве шліфування дерев’яних стільців.
Під час кінцевого шліфування спочатку використовуємо шкурку зернистістю 120, а потім – 220. Застосування останньої сприяє підкресленню природньої фактури деревини. Шліфування виконуємо уздовж волокон деревини ретельно шліфуючи усі елементи стільця. По завершенню очищаємо стільці від шліфувальної пилюки скориставшись щіткою з м’яким довгим ворсом або порохотягом.
Щоб на довгий час зберегти та підкреслити природну неповторність деревини покриваємо відшліфовані стільці АКРИЛОВИМ ЛАКОМ ТМ VIDARON. Для цього використовуємо вузький пензлик (дає змогу легко проникнути в усі «закутки» стільців), а лак перед застосуванням ретельно перемішуємо. Наносимо захисно-декоративний засіб розподіляючи його рівномірним шаром по поверхні деревини. Після висихання першого шару виконуємо так зване міжшарове шліфування шкуркою зернистістю 320 яке призначене для видалення ворсу, що його підняв лак, та створення ідеально рівної базової поверхні для наступних шарів лаку.
Тепер, коли усі сучасні закулісні технологічні аспекти виконано залишається продемонструвати магічне перетворення дерев’яних стільців гостям та знайомим й отримати заслужені овації за чудово виконану роботу.
